Марина ПАВЛЕНКО

ЩОДЕННИК ДУШІ

Пори року

Весна: як нудно бути брунькою

і не вміти бути листком
але ще так тепло
але ще так   затишно
але ще   так   близько до казки
але ще   так   все попереду

Літо: …і закохався кленовий листок

у ромашку
пахне спекою
пахне скошеною травою
а ромашка не пахне
тільки кожна її пелюстка
блідий цілунок
роман з ромашкою

Осінь: кленовий листок

тихо спадає
на нічне небо
в сузір’я Кленового Листка —
його космічний вирій

Зима: а чи буває зима

у кленового листка
він не знає
тільки бачить себе заснулим
поміж сивими сторінками
мудрої-мудрої книжки
і сам він
мудрий-мудрий
але не сивий
розгорнути сторінку —
з е л е н и й
кленовий
листок!

* * *