СОНЕТ СІЛЬСЬКОГО ПОДВІР’Я
(Рябий)
Їй-Богу, правду мовлено в повір’ї:
Як домовик полюбить масть яку,
То вже така й вестиметься в подвір’ї —
В хліві, в сажу, в кошарі, в курнику.
Сидить ця хатка трохи на узгір’ї,
Навколо ж неї, мовби на товчку,
Сокоче птаство, все в рябому пір’ї,
Коза — і та в строкатім кожушку.
Тут що не курка — курка Ряба з казки,
Тут пес — Рябко, та й кіт —
рябий на спині,
Тут на всьому — доглянутість і ласка.
В картатій хустці вийшла господиня
Й, надягши буцім неприступну маску,
Очима пестить любе ряботиння.
***
© Марина Павленко. Всі права застережені.