ЛИСТИ
…хворію відсутністю листів
Василь Слапчук
* * *
Безконтактним шляхом
ти заразив мене
хворобою відсутності листів.
* * *
Біле сонце,
що так рідко сходить у поштовій скриньці, —
лист від тебе.
* * *
Кохання минуло.
Моє серце —
порожня поштова скринька.
* * *
Лист прим’ятий.
Хто скаже точніше
про свіжість твоїх почуттів?
* * *
Конверт — мов крила для листа.
Лист без відповіді —
однокрилий.
* * *
Старію?.. До тиші,
до мовчання в телефонній слухавці,
до порожньої поштової скриньки
звикаю.
* * *
Два листи відразу,
і жодного — від тебе.
В усьому ціную гумор.
* * *
Сніги випали між нами
білими-білими кілометрами часу.
Краще б — листом у конверті.
* * *
Сніг випав мовчки.
Конверт — із шелестом.
А от візьму й не відпишу!!!
* * *
Лист із радісною вісткою!
Всі надії довершив сяйливим німбом!
Догори дном перекинув сіру статичність буднів!
* * *
Епідемія нудьги.
Роблю собі компреси на душу
із листів од подруги.
* * *
Без виправлень, без сердечних виливів…
Бездоганний, стерильний лист.
Мов аптечний бинт.
* * *
Цей прихід листоноші.
Чом би не записати
в розпорядку дня:
“Час чекання листа від тебе” ?
* * *
Поображаємось, посміємось, попліткуємо…
Наші з подругою листи —
дві сороки!
* * *
Лист від нього — синицею в жмені.
Лист від тебе — журавлем у небі.
Двох птахів маю.
* * *
Листи від знайомих — галасливими горобцями в кватирку.
Листи з дому — світлими голубами в душу.
Позлітались до моїх порожніх долонь:
птахівниця я, птахівниця…
* * *
О, ще настане той час, настане!
І твій лист приповзе до мене навколішках,
буде проситись, буде битись об шибку —
не пущу й на поріг!
* * *
Понесу до ворожки клаптик твого листа:
чи можна з’єднати наші душі?
Понесу до ворожки жменьку попелу з твого листа:
чи ще можна відновити вогонь кохання?
Понесу до ворожки відсутність твого листа:
чи ще можна вернути мою безжурність?
* * *
Ти не пишеш, бо образився…
Ти не пишеш, бо щось там скоїлось…
Твого листа загубила пошта…
Думаю, непокоюся, переживаю.
…Ти ж просто забув написати.
* * *
Листування — це такий бадмінгтон.
Виграє тільки той,
хто не відбив удару.
* * *
Якби всю цю твою дорогу
встеляти
моїми
невідправленими
листами,
ти б не витримав — повернувся.
* * *
Лист?!?
Дяка Богові — не від тебе!.. —
Пережито вже стільки,
що й не знаю, чи змогла б відписати.
* * *
Сухо пишу і стримано.
Холодні рядки, скупі.
Якщо мене в них щось і виказує,
то хіба що порожні проміжки.
* * *
Якби ти надіслав листа,
я б прослала його рівненько
і мала б собі свято першого снігу.
Якби ти надіслав листа,
я б повісила його на ялинку
і мала б собі новорічну прикрасу.
Якби ти надіслав листа,
я б його пригорнула до серця
і мала б собі Різдво.
***
© Марина Павленко. Всі права застережені.