Світлана ПОВАЛЯЄВА

* * *

Я зрізала волосся
Відрубала мов кодолу
Минуле —
Прощавай моє кохання
А я тепер легка й прозора
Прокидаюсь на світанні
Десь потяги гуркочуть колискові
І неквапливо в небі блимає літак
Собаки брешуть на багатоповерхові
Паперові
Будинки
Це кохання
Оце так…

***