Світлана ПОВАЛЯЄВА

* * *

Я знаю, диво з див трапляється зненацька:
Яскравий спалах вій, прозорий день очей
І пейзаж на дні, і плетиво латаття
І листя на воді в медв’янім бурштині
І ятковий вогонь, стрічки і барабани
Осінній ніжний ранок мов плівку розірвуть
Червоний карлик гикне — розвіється омана
Погоди мерехкої… Мов цирк — дива ідуть!

***

© Світлана Поваляєва. Всі права застережені.