* * *
Не відпускає щось зсередини
Який бляшаний мотлох
Дощ заплітає простір за вікном в синьо-зелені коси
Важкі сліди метелика на дні нічних калюж…
Вихоплюють думки, мов рибу, металеві альбатроси
Вилицюватий місяць п’є з будинків душі
Крізь очні вирви пусточорних шиб
Кіт на горищі терпке зілля сушить…
Желе з молюсків стіл мастить на хліб
***
© Світлана Поваляєва. Всі права застережені.