A HARD DAYS NIGHT
Ганчір’я важкого дибільного дня
Розкидано в затишній зимній кімнаті
І що є для тебе родина й рідня,
Коли почуття розіп’яті?
Розірвано мозок, розбризкано кров
Розбито зіниці, поламано пальці
Рифмується тупо зі словом “любов”
Слова — ніштяки на таці
В приморській їдальні — підбиті плоди,
Якими не знехтуєш щиро
Я — на амбразурі. Іди-но сюди
Дивись як складають офіру
Дибільному богові важкого дня
Як всотують речовини
Усі втаємничені — що там фігня
Якоїсь марудної днини!
***
© Світлана Поваляєва. Всі права застережені.