* * *
Напоїти кішку шампаною талого снігу
Зі сліду граційної ратиці мого персонального Сатани…
Вкласти кицю у ліжко з синього снігу
Який бува лише в ніч повного місяцю й неприборкуваного морозу
Чорні коні розбризкують срібло, коли мчать крізь морозяну ніч
Пришпорені бубонцями й арабським джазом
Шо бачить кішка крізь золотаві повіки? Мабуть пухнасту темряву
В якій проступають тотеми величного й давнього родуТравневої Зливи
Кішка чекає на зливу, а я щонайменше на море
Де рінь немов ноти, а може ноти, мов рінь
Чи повітряні змії з відрубаними дротами…
***
© Світлана Поваляєва. Всі права застережені.