САТАНИНСЬКЕ ТАНГО
Біжи від себе, спаплюжене Містто
Міст увірвався, немов перебитий хребет
Хвилі в бетоні — яскраво і млисто
Твій профіль Твій абрис Твій силует
Велике Місто Митців Наркоманів
Дзвінниць Придурків Відтом Блазнів
Ти мало б піти під воду — втопитись в Дніпрі кохання
Червнева ніч — мов розпечена лазня…
Танцюй під колесами та на реях
Згвалтованих площ неоковирне танго
І голі совдати у портупеях
Їдять повний місяць мов перезріле манго
Кидає вітер запалені сірники
У болісно тиху воду
Танцюй на бубоні місяця, перекидай смітники
Запам’ятай мою вроду!
Вітер качається по бруківці — розчавлений шизофренік
Жене сміття, обіймає хтиво нічних почвар
Природу світання веж, мов вареник
Насаджую на виделки прозорих хмар
Біжи від себе — за плечима палають крила
Сонця, що сходить як погляд від ніг до волосся
І падає падає величезна мов серце брила
Тютюнового диму на списані кров’ю стоси
Паперів уламків здичавілого мозку
Танцюй своє танго з трояндою сонця в їклах
Пелюстки криваві сльози вмивають вікна
І це чорно — біле
Ні
Жовто — сіре німе кіно…
***
© Світлана Поваляєва. Всі права застережені.