* * *
Весняний сніг летить, немов на страту
До чорної вологої землі.
Його так довго змусили чекати
У безконечних чергах на політ.
Він все пройшов. І він свого добився:
Розправив крила, щоб обняти світ.
І вниз злетів весняний самовбивця,
Що все життя віддав за цей політ.
***
© Наталка Позняк. Всі права застережені.