Наталка ПОЗНЯК

* * *

С. Шишкіну

І знову ніч. І знову босса-нова.
І з пам’яттю я знову тет-а-тет:
Двох поглядів довірлива розмова
І квітів несподіваний букет.

Давай радіть, що небо ще зелене,
Що десь існує дивовижний світ.
Це ж тільки в Мині доля безпроблемна,
Хоча й вона в мінорі шле привіт.

Хай колисанка нам навіє літо,
Ще совість є, а, значить, будем жить.
… Так вивертати душу треба вміти.
Болить, Сергійку, добре що болить.

***

© Наталка Позняк. Всі права застережені.