* * *
С. Шишкіну
І знову ніч. І знову босса-нова.
І з пам’яттю я знову тет-а-тет:
Двох поглядів довірлива розмова
І квітів несподіваний букет.
Давай радіть, що небо ще зелене,
Що десь існує дивовижний світ.
Це ж тільки в Мині доля безпроблемна,
Хоча й вона в мінорі шле привіт.
Хай колисанка нам навіє літо,
Ще совість є, а, значить, будем жить.
… Так вивертати душу треба вміти.
Болить, Сергійку, добре що болить.
***
© Наталка Позняк. Всі права застережені.