Іван-В’ячеслав СЕРГІЄНКО

НЕСКІНЧЕННІСТЬ ПАРКІВ

Італійські пейзажі з синтетичними
ремінісценціями парків

8.
Мармурових куганів
б’ють ключі Aqua vita
так статично і певно
крізь базальт забуття.
Де ж ти, радісна мить?
В простяганні намиста
нескінченних гріхів,
каяття та знедоль.
Та теплішає хміль сухотравих сонетів,
єтрускішає навіть
бенедиктський ченець.
І двоґайдий ґайдар
розсипає намисто
безтурботною величчю
білостінних руїн.

P.S.

І розбродяться світом
щербаті руїни —
у англійському парці —
дзвінкий сон цвіркуна.

Рим — Київ

© Іван-В’ячеслав Сергієнко. Всі права застережені.