НЕСКІНЧЕННІСТЬ ПАРКІВ
9.
Алелуя!
Сходиш щовечора
Іісус Моноптерос Англійського парку
з гори Паноптикум для незрячих
Алелуя
що нас божевільних од любови
ми пізнаємо — незнайомі
в холодному парку — замерзлі
з очима — всепроникаючий спокій
в вогні одинокости
в зимі одинокости
у всеглядності ока духовного
на горі Паноптикум
для незрячих
І сказав мені, Господи,
слова твої
що вуста мої
для чистого співу
О, так! Для чистого рику
вуста мої
Щиросердо іму за честь
Алелуя!
Сходжу з Голготи
щоночі.
Мюнхен '92
© Іван-В’ячеслав Сергієнко. Всі права застережені.