Оксана ШАЛАК

* * *

Як ти мовчиш.
Яке твоє мовчання!
І як воно стоїть
На цілий світ,
Йому немає вибраного часу,
Бо пережив цей час, неначе міт.
У тебе слів нема.
Уже світає —
І відбирає день, і ніч, і сни.
А ти мовчиш, житя читаєш —
Цю книгу непрощенної вини
О як мовчиш!
Яка ядуча тиша!
Така стіна — така стоїть затята!
Слова ворушиш — а не пишеш.
Чи ж сказано, що мав сказати?

***

© Оксана Шалак. Всі права застережені.