Ярослава ШЕКЕРА

* * *

Смерекові сльози срібляться на сонці,
Смерекове серце сутінню сповите;
Сумно самотою не в своїй сторонці
Сіяти скорботу крізь сталеве сито.

Серце спалахнуло… Є ще сподівання!
В сніговицю сміхом скинулось село…
Сльози смерекові стихнуть спозарання,
А смереки схлипнуть сумовитим склом…

***

© Ярослава Шекера. Всі права застережені.