КРИЛА
Зелені крила жуків давно вже лежать без жуків.
Микола Воробйов
Вони не вмирають. Чекають, а що як
хтось вгорнеться в крила,
і буде йому там затишно…
А потім, дивись, і незчується, як полетить —
а крила зелені,
і місто зелене,
й надія зелена —
над сірою павутиною буднів,
які виловили всіх жуків,
лиш залишили крила —
для продовження роду
романтиків.
***
© Ярослава Шекера. Всі права застережені.