Роман СКИБА

* * *

І був прощання тихий щем,
Досвітнім слідом голос линув:
“Захочеш стрінутись іще,
То обійди стару ялину.
Лиш не порви зірчаних меж.
Лиш не зламай дитячу віру:
Якщо два рази обійдеш,
То станеш звіром, звіром, зві-і-ро-ом”.
Він озирнувся в млу століть,
Де світ завис на сонних зорях, —
А там ведмедиця стоїть
І ведмежатко з нею поряд.

***

© Роман Скиба. Всі права застережені.