* * *
Мар’яні Нейметі
Іще десь є твої чорняві гори,
Іще десь є Свалява, ніби світ.
Цей теплий камінь досі не говорить.
Лише цвіте щоосені в траві.
Ніхто ніколи не почує крику.
А як почує — затремтить рука,
Щоб, з того крику витесавши скрипку,
Порвати струни ніжністю смичка.
***
© Роман Скиба. Всі права застережені.