Юрій КУЗНЄЦОВ (в перекладі Романа Скиби)

* * *

Розповім вам бадьорим віршем
ПЕРЕ-казку на той мотив,
Як Іванко у поле вийшов
І стрілу навмання пустив.
Срібний напрям її польоту
Світ розкреслив, як слід зорі…
І упала стріла в болото.
Поміж жаби та між вугрі.
Проясніло у тім болоті.
Дно розверзлось — воскрес вогонь.
І жабівна в короні злотій
Підпливла до його долонь…
“Знадобиться на добре діло”. —
Взяв і, повен високих дум,
Розпоров її біле тіло,
І пустив електричний струм.
В диких муках вона вмирала,
Блідло й меркло світило дня.
І в зіницях у дурня грала
Радість вічного пізнання…

***

© Роман Скиба. Всі права застережені.