Роман СКИБА

* * *

Місяць високий, чи просто везучий я?..
Світло крізь шторки спазмами б’є.
У попільничці — попіл Везувія.
В товстому гамані — вільний об’єм.
Знаком окличним і кольором викличним
Бухне за вінця смарагдовий змій.
Бідний гусаре, а ти ж йому вибачиш,
Тому коневі, що й досі не твій…
Місяць високий, а стеля хитається.
Ходять крізь стіни глухі шинкарі.
Випалиш вгору — нічого не станеться.
Випалиш в землю — заскиглять щурі.
Вікна щезають, а може б ти випив ще?
Може, вже спав би чи думав про ту…
Бідний гусаре, а ти ж йому вибачиш,
Тому пістолю, котрий упритул…

***

© Роман Скиба. Всі права застережені.