* * *
Налипне пил на протягове вістря.
Налипне пил на очі і на скло.
Не кайтеся — я вистрілив в повітря,
То тільки дуло трохи повело.
А мокрий сніг, що падає на небо,
Застигне сріблом в Бога на свічах.
Він — режисер. Він фільм знімав для себе.
Тому у нього сльози на очах.
…А звук різкий з якимось тайним змістом
Простромить вуха, не змінивши кут…
Мовчіть, дурні, — хурделиця над містом!
Розчахніть вікна — я уже не тут.
***
© Роман Скиба. Всі права застережені.