Роман СКИБА

ОПАЛЬНИЙ КОРОЛЬ

На дощі миють зброю римляни.
Коні казяться без стремен.
Не кажи мені мого імені.
Безіменних стріла не йме.
Я помолюся перед каменем.
І піду між хмар навмання.
По альпійськім хребті поламані:
Мудрим варваром. Без коня.
Заворожений, остережений
Від вогню і печерних змій,
Я заставами прибережними
Проберуся у замок мій.
Я зачиню усі віконниці.
Я підніму усі мости.
Хай арфістки-вогнепоклонниці
Збудять гімнів моїх мотив.
І поллється вино, як з вимені.
Сорок стад піде на рожен.
Лиш стражденного свого імені
Я не зможу згадати вже..

***

© Роман Скиба. Всі права застережені.