Роман СКИБА

* * *

Це, знаєш, сцена, сажа і кармин.
Тут треба вміти гарно помирати.

Ліда Мельник

Король Артур ударить по щиту.
Суперники розділяться попарно. —
А це турнір. Це, знаєш, третій тур.
Тут, кажуть, помирати треба гарно.
Здіймеш свій меч і ступиш у сльоту.
І дама серця, шкода, що не твого,
Хустинку кине на промилість Бога,
І ти її впіймаєш на льоту.
Суперник твій, на жаль, не Ланселот.
Дзвін не зірветься з ближньої дзвіниці,
Коли ти виб’єш меч з його десниці
І щит його позбавиш позолот.
І зареве юрба, ввійшовши в смак,
Та хтось уже припав до арбалета…
Здригнешся мовчки і відчуєш, як
Твою трахею заливає Лета.
Ти й не збагнеш: вода це чи вогонь.
І через років сто тобі насниться,
Як дама серця, шкода, не твого,
Тобі стуляє гаснучі зіниці…

***

© Роман Скиба. Всі права застережені.