Людмила СКИРДА

МЕТЕЛИКИ НАШИХ ДУШ

Я живу на славетній Place Vendome
По сусідству з бутіками “Chanel” та “Сhaumet”,
Поряд — Дім “Comme des Garcons”,
Невеличке, але комфортне приміщення,
Уздовж стін якого розташовано
Новостворену і готову до продажу
Колекцію мадам Рей Кавакубо,
Яку останнім часом все частіше
Звинувачують у надмірній інтелектуальності.
Тут, на Place Vendome хочеш чи не хочеш,
А постійно потрапляєш у лабети
Загадкового і примарного світу моди.
Ну подумайте самі: десь напередодні
Першої світової
Коко Шанель прокидається зранку
У доброму гуморі,
Сідає до столу просто у піжамі,
Навіть не випивши ранкової кави,
Щ о с ь м а л ю є,
А за рік весь світ починає
Носити трикотаж і кардигани.
Ви мене спитаєте — чому?
Відповіді просто не існує.
Я сама запитую себе: чому парфуми Шанель “Кристал”
Стали невід’ємною часткою мого єства,
Яким чином вони підкорили мене назавжди?
Коли врешті відмовлюсь
Від цих одноманітних костюмів під горло,
Цієї прісної застібнутості на всі гудзики?
Чому ця далека, незнайома жінка,
Прекрасна, мов екзотична квітка,
І мовчазна, як загадковий сфинкс,
Чому вона з’явилась у моєму житті
З цими чорними суконками
І цнотливими білими комірцями,
Зробивши мене рабою чужих фантазій.
На Place Vendome вечоріє.
Спалахують вітрини всесвітньознаних бутіків,
На гіпнотичне світло яких
Злітаються метелики наших душ.

***

© Людмила Скирда. Всі права застережені.