Людмила СКИРДА

РОЗДУМ ПРО СУТЬ РЕВОЛЮЦІЙ

“Так в чому ж суть революцій? — запитую я, —
Заради чого стільки крові і жертв?
Адже нові полум”яні гасла
Про справедливість і рівність
Давно канули у безвість,
А старі палаци лишились,
Аби в них раювали нові господарі.
Так заради чого?”
Пале-Рояль… Тут лукавий і підступний
Кардинал Рішельє плів сіть своїх інтриг,
Безжалісно караючи ворогів
І обдаровуючи лицемірних прибічників.
Цей злий геній епохи, втілення пороків,
Навіть у дурному сні не здогадувався
Про те, що чекає Францію попереду.
Самовпевнений сибарит, він вважав,
Що вирішує долі історії, і будував,
Затято добудовував свій палац.
Пале-Рояль невдовзі став окрасою Парижу.
Цей символ багатства і влади по праву
Успадкував Людовик ХІІІ, естет і красень.
Він сам спланував парк з гідним подиву
Почуттям міри і гармонії.
Липи і в’язи. Зелені газони. Мармурові статуї.
Тиша і благодать…
Хіба думав бідолаха Людовик,
Що саме тут, під цими величними деревами
Будуть збиратись ті, які над усе на світі
Запрагнуть монаршої крові і монаршого злота.
А буде так…
У цім саду 12 липня 1789 року
Каміль Демулен звернеться з
Палкою промовою до натовпу,
Закликаючи його до боротьби.
Потім він зірве зелений листок
З одного з дерев і вставить його
У капелюх у вигляді кокарди.
Люди у натовпі наслідуватимуть його приклад.
А через два дні при штурмі Бастилії
У багатьох з них на капелюхах
Буде саме ця, тепер вже емблема свободи.
Невдовзі вожді революції
З блискавичною швидкістю поділять
Між собою палаци королів.
Народові ж лишаться лише
Зів’ялі кокарди.
Яка іронія долі…
Але так було, так є і так буде.

***