Марина СОКОЛЯН

* * *

Чому не плачеш?
Хочеш ще?
Ледаче,
Схилившись на плече,
Ну хоч заскигли! Ні?
По коліно в багні
Твої сни, не бачиш?
Наче ж є підстави,
Для горя,
А ти відставив
Келих з морем
І п’єш вино.
Тобі всеодно,
Потворо?

***