Марина СОКОЛЯН

* * *

Він минає,
Тече, протікає,
Крізь пальці тікає.
Лік пульсу у скронях,
Як сніг на долонях,
Вмирає.
Його витрачають,
Продають, вбивають,
За безцінь збувають,
Нищать нещадно
І безпорадно
Втрачають.
А він відлітає,
За всесвітокраєм
Вихором грає.
В його круговерті
Крім пустки і смерті
Нічого немає.

***