* * *
Ти, гордий силою своєю,
Своїм непересічним даром,
Ідеш боротись зі змією,
Кидаєш виклик древнім чарам.
Наївний! Ти береш з собою
Свій гострий меч і лати срібні.
Безсила зброя тут. Для бою
Уміння інші необхідні.
Ти вмієш пити п’яний вітер?
Ти можеш сутінки сплітати?
Ти знаєш, як говорять квіти?
Ти зможеш морок розгадати?
Ти вибрав? Що ж, земля нап’ється
Рясних, як дощ, кривавих добрив,
І над кістками розсміється
Cумне дитя з очима кобри.
***
© Марина Соколян. Всі права застережені.