Марина СОКОЛЯН

* * *

Під моє вікно
Ти приходиш знов,
Зазираєш.
Ти прийшла дарма,
Знаєш ти сама,
Певно, знаєш.
Сліз твоїх і слів,
Страчених богів
Вже не хочу.
Маревом облич
Ти мене не клич
Серед ночі.
Вже ранкова мла
Очі підвела,
Мов повія.
Йди собі мерщій,
Під вікном не стій,
Ностальгія.

***

© Марина Соколян. Всі права застережені.