* * *
Читаю Андруховича…
А він — Юрко —
пияк, джигун і бубабіст —
мій сон краде,
мій перший сон,
а інший вже не йде.
І так всю ніч,
а ніч така зоряна, місячна,
видно — хоч голки збирай.
Цвіте бузок, каштани, черемха,
і вишня, слива і айва.
І навіть соловейко — ая-яй!
Читаю Андруховича…
І він — Юрко —
найкращий пес Святого Юра —
мій сон старанно стереже.
А ніч така…
І соловейко тьохка-є!
14.05.97
© Олег Соловей. Всі права застережені.