* * *
Шукаю слів таємну глибину,
і з них складаю арабески.
Буває, часом щось утну,
натхненний поглядом Франчески.
Розкішне слово Ренесанс —
(нічого не зроблю) —
римую з словом Декаданс.
Траву палю.
Колюся героїном.
Кохаю синій тротуар.
А вчора вдень під маґазином
отримав сонячний удар.
Шукаю слів.
Вже через них — малу
залякану людину.
І бачу хлів,
а в ньому хтось народжує
дитину…
11.06.97
© Олег Соловей. Всі права застережені.