* * *
Російськомовної коханки
нікчемні сльози падали на брук.
До міста поверталась осінь,
або інакше — О-сінь.
Вона лягала на дахи,
кохалася із вітром.
Відтоді за вікном —
один суцільний паліндром…
Російськомовної коханки
блищать нестримні сльози.
Сміється хворий брук…
А в місті знову Осінь…
Дерев нестриманий стриптиз…
Й Вона — розпатлана і боса —
вже вкотре роздягається
на біс…
21-23.09.98
© Олег Соловей. Всі права застережені.