* * *
Прогулянка озвучена ліхтарно.
Це просто осінь — час такий.
Сказав би хтось — на зламі,
а я замовкну антикварно.
Ця осінь — спадкоємиця розлук.
Заляже тромб у вени гостро,
і кров назад не потече, та я,
забувши все, пантрую звук.
Багрянопіниться покоцаний пленер.
А місту по фіґ — камінь, сталь.
І вулиця знов стелиться під ноги
кривавими нарядами ґетер.
7.10.2000
© Олег Соловей. Всі права застережені.