* * *
Зазирни в мої очі осінні,
і не згадуй мене таким.
По короткім оцім прозрінні
крематорій бува і дим.
Доторкнись до моїх артерій,
стережися лише опектись.
Я прийшов із донецьких прерій
і пропав, але ти не журись.
Ще згадай мене якось надвечір,
і я прийду до тебе у снах.
У майбутній загірній мечеті
нас з тобою з’єднає Аллах…
9.10.2000
© Олег Соловей. Всі права застережені.