Олена СТЕПАНЕНКО

* * *

у домовині чекання
чорна телиця стоптала
сну неполиті барвінки
у домовині чекання
мертва зозуля
випила очі будинкам

НІЧ у домовині чекання

болю мій болю
котику мідноголовий
болю — мій — котку
чи знаєш яку колискову?

— а в Бога драбина
упала в холодну м’яту
най зійде Дитина
щоб жито Господнє жати

(вогненною лапою котко
гойда домовину дубову
у коси старечі хмарам
свою запліта колискову)

— у смерку зозуля кувала
місяцю серпик
а Божа Дитина жала
живих і мертвих

у домовині чекання
чорна телиця злизала
небо до дірок
воскове небо конало
спливаючи плетивом гілок
і ліхтарів

і будинків

і ранніми двірниками

бійся злякати мертвого птаха —
у домовині чекання —

РАНОК.

1997