Олена СТЕПАНЕНКО

* * *

… філософія соняха — саморефлексія змія
золотий нарцисизм надсухої шершавої шкіри
ХТОСЬ

   ширший за тебе

 щоранку ступає

в простягнену навстріч зіницю —

щоб набрати твоєї форми

увести до солярної віри

і летить з пелехатих вій

обтрушена позолота

дрібні гороб’ячі кроки

бажання змахнути крильми —

сорок віків посічених на полову
позирають на тебе з вершини кукурудзиння

… філософія сонця — диво святого Юра:
ув осоння бажань зеленкаві заземлено списи.
А накрити б лице китайкою та й заснути —
заповзти з головою в тривку мов земля зіницю.

1999

© Олена Степаненко. Всі права застережені.