Поліна СТІЖЕ

ВЖЕ СКОРО ОСІНЬ…

Вже скоро осінь в душу зазирне
Ще скількись сонце пройде небокраєм
І вітер прохолодний пожене
Опале листя в золотаві зграї.
Вже ввечері прийде печаль свята,
Залишить у твоїх очах задуму.
Мені в твоїх зволожених вустах
Від того прогоркає поцілунок.
Чи ти, чи капелька дощу шепне:
“Вже скоро осінь в душу зазирне”.
То ніби погляд твій, сумним докором
Погляне дощ в віконце скоса.
Кохання достига в осінню пору,
Ти не сумуй, що зазирає осінь.

***