Поліна СТІЖЕ

З ЛЮБОВІ (ОМАНА)

Опівночі місяць у повні
Птахом тріпоче в долонях
До стоту тобою сповнене
Марить солодке безсоння.
Закоханий у пані химерну
Блукаю за вітром в долині
Моє безутішне натхнення
З любові до тебе лине.
В омані сліпого туману
Зникає омріяний образ,
Тобою повітря п’яне,
Про тебе сумує мій голос.
Світанок росою заплаче сердечно,
Під співи птахів засну у траві.
Із сонячним променем теплим в ніжним
До мене прийдеш ти сама босоніж.

***