Поліна СТІЖЕ

* * *

До тебе прийдуть запізнілі гості,
Налий їм молоде вино зі сліз.
Воно, здається, ще хмільне й солодке,
Лиш не скажи їм хто його приніс.
Лиши собі свій смуток на похмілля,
Згадай про нього коли буде день.
Про відчай той, що втримати не сила
Не знатимуть ніколи і ніде
Віддавшись сноведінням на поталу,
Приспавши сміхом свій душевний щем,
Вдягаєш вранці чорні окуляри,
Щоб не почули крик твоїх очей.

***