Ганна СУПРУНЕНКО

КРАСА

Облуплена, обідрана хатина,
Бліда і некрасива в ній дівчина…
Не хочу поглядом дивитись безнадійним —
Краси чуттям шукаю невпокійним.

А що як серце золоте в дівчини?
О, тоді гарно, мабуть, в тій хатині,
Як у раю розкішному, прекрасно,
Приємно, світло, радісно і ясно.

Здається першою красунею дівчина,
І стала пишною облуплена хатина…

***

Джерело: "Тридцять українських поетес" - Рад.письменник. Київ, 1968. Наклад 8 000.