Василь СИМОНЕНКО

НАРЕЧЕНІЙ

По Шляху Чумацькому у росах
Буде вічність мчати коні,
Я ж губамі у розкішних косах
Позбираю зоряні вогні.

Де світи стискаються у шалі
І сміється злісно маніак,
Я свої повідаю печалі
Тій, що жду і не дождусь ніяк.

1955
За виданням: В.Симоненко. У твоєму імені живу. "Веселка", К., 1994.