Галина ТАРАСЮК

* * *

Травневий дощ,
Немов лоша,
Процокотів
По голубому листі.
І розчинилася душа
У з'яві цій,
Терпкій, пречистій.
В саду навпроти
Жінка молода
Всміхалася безжурно
Перехожим.
Кирпата, ясноока і руда,
На мене і на осінь
Ранню схожа.

***