ПЕРЕЛОМ
Потріскана фарба
Відбиток похмурий
Залишили діти ігрища в піску
Розмитая карма
В тілесній шкаралупі
Везе купу брухту в бабусі візку
—
Змінити у людях
І в кожному дні
Наївність вернути порослій траві
Спалити очима під’їзди брудні
Зробити надрізи в самій глибині
—
Проторене старістю коло життя
Розбите на скалки бажання любити
Убивча заплутаність світу й буття
Що здатна за раз на віки осліпити
—
Руками в кільце зафіксую відрив
Відчую на мить тріумфальний момент
Щоб знов повернутись
У те що відкрив
Щоб знов повернутись
До згаданих тем
***
© ЗиНовій. Всі права застережені.