ЗиНовій

АСИМІЛЯЦІЯ ДУШ

Асиміляція душ бути разом тоді
Коли байдуже всім не тобі і мені
Багрянець спокусливих обрисів ніг
Розтоплений камінь в який впаде сніг

Штрихи залишають на стелі сліди
Блукати до рання у світлій пітьмі
Чекання того що прийде назавжди
Залишся іще ну зажди ще зажди

Волога цілунку що б’є у мізки
Кохання інстинкти як леза вузькі
Залишать на тілі криваві сліди
Голубить блаженство ці рани людські

***

© ЗиНовій. Всі права застережені.