ЗиНовій

* * *

Пройдіть ще раз повз неї, бо вона
Терпіла, як усі проходили повз неї
Залишилась навіки самота
Жадання ласк і вічності музеї

Мені здається, що колись я встиг
Побачить тінь в її очах
Якби я знав, якби я зміг
Убити люте падло страх
Не зможу я відчути біль
Що тяг, таки ж бо тяг, скотина
На дно, де тільки жах і цвіль
І темноти клекочуча пучина

Я знаю добре прийде час
ЇЇ я по ту сторону зустріну
І я побачу в перший раз
Танок і молодість, і жінку, і дитину

***

© ЗиНовій. Всі права застережені.