ЗиНовій

ЕС

Нас не зустріли, випхали у шию
Ми не пручались, знали, що так буде
Нас не пустили у Європу-мрію
Бо люди не однакові усюди

Не бачились з тобою із Артеку
Та не впізнав мене при світлі
Заніс моє ім’я у картотеку
І звів курок у очі мої (підлі?)

Я буду пить й буянить як свиня
Розкидувать стільці і бити посуд
Не вчили бо мене, й не знаю я
Що добре, а що зле, і в чому осуд

Зніматиму на камеру святині
Дарма, що заборонено, між нами
Ми Ваш добробут носимо на спині
Тому його я буду мацати руками

Ми будемо для Вас свободи даром:
Прислугою, конями й збирачами
І в спосіб у такий, таким макаром
Ми виправдаєм миску із харчами

Ми начебто із Вами як брати
Ми маємо і риси спільні й мови
На нас лишилися імперії сліди
Різняться лиш шиплячі у вимові

Чотирнадцятою зіркою в сузір’ї
Засяє у віках достойна нація
Ми будемо десь близько, на подвір’ї
Нас обійме безмежна сатисфакція

***

© ЗиНовій. Всі права застережені.