ЗиНовій

СПОГАДИ ВИКЛИКАНІ ОБЛИЧЧЯМ
ЗА ХВИЛИНУ ДО ТРОЛЕЙБУСА

Ти не мене чекала
Йшла на зустріч
Всьому, що знала
І відкрила голіруч
Осіннім вітром
Знизу вверх по спині
Пройшлася миртом
По моїх вустах
Торкнешся
Якось лоскотно і млосно
З придихом скажеш
Я і не розчув
Чи наді мною власна
Чи я сам хотів
Розкриєш очі
Кінчиком ножа
І страх заб’ється
В п’яти і суглоби
Лизну тебе
І ніж в моїх руках
І я його чомусь
Заношу над собою
Я на хвилину був
В тобі тобою
Як порожньо
В кімнаті на шпалерах
З’явилась тінь
І кожен раз — вона
Невільником, рабом
Чи на галерах
Мене покинь
Хтозна
А може здохну
А ні — тебе знайду
Я буду знов
Оміряний і бажаний
Я змушу
Тремтіти твоє тіло
Груди й стіл
Але пробач
Не можу я
І мушу
Себе самого
Розкроїть навпіл

***

© ЗиНовій. Всі права застережені.