Тор ВАРРА

Ми в морі зустрілись без одежі,
Далеко лишились буї,
І місяць плекав у тебе вежі
І м’язи античні мої.

І в тебе прокинулась амазонка,
Ти стисла мене і пустила на дно,
Така ти підступна стерва, масонка,
Мене не здолати тобі все одно.

Тебе у тобі топлю мов якір,
Місяцю-батьку, силу храни,
То не для мене русальський ятір,
То для романтиків, для ханиг.

***