Роман ТРИФОНОВ

ЛИСТОПАДОВА МIСТЕРIЯ

В моєму кварталi немає свiтла.
Надворi клiмат ще раз змiнився.
Я вже не буду Єгови свiдком,
я вже справжнiсiнький воїн-нiндзя.
Мене шукатимуть iншi секти,
та я уже загадковий “дехто”.
Вчусь розчинятися у повiтрi,
так, як сусiди мої — в пiвлiтрi,
не вiдрiзняти себе вiд тiнi,
блукати прямо, забувши стiни.
В останнiй день не мого сузiр’я
усi примари, в якi не вiрю, —
колючi, жалючi i просто злючi —
вчать графiки свiтлових вiдключень,
так, нiби це — основна потреба.
Я раджу всiм роздивлятись небо.
Коли свою не знаходиш зiрку —
шукай потужнiшi телескопи.
Знайшов — обводь колом, взявши циркуль,
хай жодна вiдьма її не вхопить.
А зливи хай на здоров’я крадуть:
занадто злив для одного мiсця.
Чаклуни з’являються в листопадi.
У нiм зникають воїни-нiндзя.

***

© Роман Трифонов. Всі права застережені.