Роман ТРИФОНОВ

URBIS. 23:55

На мiсто летять у сувої загорнутi сни.
Комп’ютерна графiка — вам. Вам — малюнок дитини.
I вибiр — не твiй. Це твоєї кватирки тяжiння,
та тiльки вона чорно-бiлi прикликує сни.

Iснують думки — розхитати мовчанкою свiт,
але вже вiдомо, що спроби такi безпораднi.
Тролейбус тримається мiцно за дрiт Арiадни,
та цього не досить, щоб вийти у сяючий свiт.

Екрановий вiдблиск згасило стороннє вiкно.
Почуєш за мить до мовчанки останнi новини.
I це уже мiф. Бо в тобi — знову жодної змiни.
Сувою з малюнком iще виглядає вiкно.

***